Ірина Білик, Скрябін - Мовчати

Давай виключим світло і будем мовчати

Про то, що неможна словами сказати

Неможна писати, не можливо зіграти

А тільки мовчати, тихенько мовчати

Давай мовчати про то, що дівчати

Не вміють сховати, не можуть спати

Давай про мене и про тебе мовчаи

Мовчати аж поки не захочем кричати



Місяць впав темно в кімнаті

Як добре, що ти навчилась мовчати

Про то, що ніколи не могла би збрехати

Про то, що ніколи мені не спитати

Ми будем з тобою в ліжку лежати

Лежати як сніг водою зтікати