На небі немає хвиль
І я не її типаж
В очах Пасадени пляж
За дуже багато миль
Це все, як короткий метр
Крізь терни і до біса
Їх рейс десь на Ібіца
Впізнала – і ось тепер
Чи ти музикант, чувак?
Не бійся, я не вкушу
У мене за дві літак, так
Лише на льоту пишу
Я слухала твій альбом
Із тим, кого вже нема
Так добре було разом
Не слухаю, бо сама
Давні наші подорожі кудись
Почуттів спалахів білий дим
Я його записував не тобі
Але в нім ви разом з ним.
Там захований наш таємний код
Там кохання на землі й на небі
Я його записував не тобі
А тепер він твій на 100%
Твій на 100%
Хоча я не бував там, де ти була
Історія моя – не уяви витвір
Слова я ці тоді не кидав на вітер
Про те, що жар пізнала лише зола
Ми назбирали вражень на цей альбом
Най музика хоч трошки лікує рани
Робили його без грошей і не для шани
Бачу, що все це було намарно!
Давні наші подорожі кудись
Почуттів спалахів білий дим
Я його записував не тобі
Але в нім ви разом з ним.
Там захований наш таємний код
Там кохання на землі й на небі
Я його записував не тобі
А тепер він твій на 100%
Твій на 100%
Здається, лиш final call
Швиденько бігом біжи
Я теж ті рядки прожив
З тією, що тепер задалеко
А ось і мій екіпаж
Не раз і не два вже так
Ні-ні, я не твій типаж
І зранку знов на літак
Давні наші подорожі кудись
Почуттів спалахів білий дим
Я його записував не тобі
Але в нім ви разом з ним.
Там захований наш таємний код
Там кохання на землі й на небі
Я його записував не тобі
А тепер він твій на 100%
Твій на 100%
