Буває, що хочеться кричати,
небо розірвати, і довкола все не так.
Буває, що доля забуває,
де я її шукаю,і не лишає навіть знак.
Буває, що сил нема і все дарма.
Буває, не видно сонця із-за хмар.
та знаю, що все це гра!
і я у неї граю, і я у неї граю
Буває, стіна переді мною,
я в неї головою — не пробити, не пройти.
Буває, що страх мене тримає,
дуга обіймає, лють не можу стиримати.
Буває, що сил немає і все дарма.
Буває, не видно сонця із-за хмар.
та знаю, що все це тільки гра!
і я у неї граю, і я у неї граю
Гра в яку я граю — різною буває
Знаю я і знаєш ти!
Варто пам"ятати, що би тут літати
ти не бійся падати!
Буває, я двері відчиняю, а там мене чекають —
квітами встеляють шлях.
Буває, що світ мені співає.
Життя дива дарує, радість сльози на очах.
Буває, прийшла весна і не сама.
Буває, знов на небі хмар нема!
я знаю, що все це тільки гра!
і я у неї граю, і я у неї граю…